PL EN DE FR ES IT PT RU JA ZH NL UK TR KO CS SV AR VI FA ID HU RO NO FI

Галущенко Герман Валерійович

Герман Валерійович Галущенко
Герман Валерійович Галущенко
Герман Валерійович Галущенко
17-й Міністр юстиції України
17 липня 2025 — 19 листопада 2025
(відсторонений з 12 листопада 2025)
ПрезидентВолодимир Зеленський
Прем'єр-міністрЮлія Свириденко
ПопередникОльга Стефанішина
НаступникЛюдмила Сугак (в. о.)
Міністр енергетики України
29 квітня 2021 — 17 липня 2025
(в.о. з 16 липня 2025)
ПрезидентВолодимир Зеленський
Прем'єр-міністрДенис Шмигаль
ПопередникЮрій Бойко (в. о.)
НаступникСвітлана Гринчук
Народився1 травня 1973(1973-05-01) (52 роки)
Львів, Українська РСР
Відомий якполітик Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоУкраїна Україна
ОсвітаЛьвівський державний університет імені Івана Франка
Alma materЛНУ ім. І. Франка (1995) і ЛНУ ім. І. Франка Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіяюрист
магістр міжнародного менеджменту
Нагороди
Заслужений юрист України
Заслужений юрист України

Орден Данила Галицького
Орден Данила Галицького
Knownlyx encyclopedia image Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Галущенко.

Ге́рман Вале́рійович Галу́щенко (нар. 1 травня 1973, Львів, УРСР) — український дипломат, юрист, міністр юстиції України (з 17 липня 2025 до 19 листопада 2025). Міністр енергетики України з 29 квітня 2021 до 17 липня 2025. Член Ради національної безпеки і оборони України (з 13 травня 2021 до 14 листопада 2025)[1].

Життєпис

Герман Галущенко народився 1973 року у Львові. Батько, Валерій Михайлович Галущенко, очолював управління КДБ одного з районів міста Львова з 1986 до 1991 року[2].

У 1995 році закінчив Львівський державний університет ім. Франка за спеціальністю «Правознавство», отримав диплом юриста з відзнакою.

Закінчив Українську академію зовнішньої торгівлі за спеціальністю «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності», отримав диплом магістра міжнародного менеджменту[3].

Кар'єра

Діяльність в державних органах

Працював у прокуратурі м. Львова, у договірно-правовому департаменті МЗС України. Потім працював у міністерстві закордонних справ України, був представником України у комітеті Ради Європи по боротьбі з корупцією. У різні роки він обіймав посади заступника керівника департаменту Секретаріату (Адміністрації) Президента України, з 2011 року — директора департаменту судової роботи Міністерства юстиції України[3].

НАЕК «Енергоатом»

У 2013—2014 роках — виконавчий директор з правового забезпечення НАЕК «Енергоатом». З травня 2020 року по 29 квітня 2021 року — віцепрезидент НАЕК «Енергоатом»[3].

Міжнародна діяльність

2014 року, після звільнення з Енергоатома, Галущенко працював над притягненням РФ до відповідальності за експропріацію власності українських компаній у Криму. Є членом Американської асоціації міжнародного права, арбітр від України Міжнародного центру вирішення інвестиційних справ у Вашингтоні. Також залучений як арбітр МТП.[джерело?]

Міністр енергетики України

29 квітня 2021 року Галущенка призначили міністром енергетики України[4]. 13 травня президент Зеленський включив Галущенка до РНБО[5]. У липні 2024 року Галущенко заперечував інформацію про позаштатну подію на Південноукраїнській АЕС, у результаті якої були пошкоджені трансформатори струму[6][7].

Голосування по фракціях/групах за призначення міністром[8]:

  • «Слуга народу» — 227 голосів «за» з 244 можливих.
  • ОПЗЖ — 20 «за» з 44 можливих.
  • «Батьківщина» — 17 «за» з 24 можливих.
  • «За майбутнє» — 14 «за» з 22 можливих.
  • Група «Довіра» — 19 «за» з 20 можливих.
  • Позафракційні депутати — 8 «за» з 19 можливих.
  • «Європейська солідарність» — 0 «за» з 27 можливих.
  • «ГОЛОС» — 0 «за» з 20 можливих.

Викладач

З 2012 року викладає міжнародне приватне право в Інституті міжнародних відносин КНУ ім. Шевченка. Доцент кафедри міжнародного приватного права Інституту міжнародних відносин КНУ[3].

Політика

До кінця серпня 2020 року входив до керівних органів партії «Патріот», яка визначає себе як правоцентристську політичну силу. На президентських виборах 2019 партія висунула своїм кандидатом економіста Андрія Новака, який набрав 0,02 % голосів[4].

Наукова діяльність

Автор наукових статей та монографій з питань інвестиційного, енергетичного та міжнародного приватного права.

Розслідування

Зв'язок із Андрієм Деркачем

Низка народних депутатів звинувачувала Галущенка у зв'язках із Андрієм Деркачем (колаборантом та сенатором РФ), однак сам він ці зв'язки заперечує[9][10][11].

Корупція в енергетиці

Протягом перебування на посаді міністра, Галущенка звинувачували в непрозорих кадрових призначеннях, корупції та збільшення впливу на енергетику[12][13][14][15].

2 серпня 2024 року співробітники НАБУ викрили заступника Галущенка Олександра Гейло в отриманні хабаря у розмірі $500 тис за надання дозволу на вивезення гірничодобувного обладнання з прифронтової зони[16][17][18].

10 листопада 2025 року детективи НАБУ провели обшуки в міністра юстиції Галущенка, а також «Енергоатомі»[19]. Розслідування стосується розкрадання коштів на закупівлі захисних споруд, за які відповідав Галущенко[20][21].

Операція Мідас

12 листопада Галущенка відсторонили від посади міністра юстиції за підозрою у відмиванні коштів за операцією «Мідас»[22][23]. 14 листопада виведений зі складу РНБО України[24]. 20 листопада остаточно звільнений з посади міністра юстиції[25].

У ніч на 15 лютого 2026 року Галущенко був затриманий НАБУ та САП при спробі перетину кордону України на потязі «Київ — Варшава»[26][27]. Згодом САП підтвердила затримання Галущенка в межах справи «Мідас»[28].

16 лютого Галущенку вручено підозру за статтями щодо участі у злочинній організації та відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом[29]. Того ж дня, ВАКС частково задовольнив скаргу Галущенка на начебто «незаконне затримання», однак залишив його під вартою[30]. 17 лютого ВАКС обрав Галущенку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави у розмірі 200 млн грн[31][32].

Особисте життя

Розлучений. Перша дружина — Богданова Ольга Ігорівна[33] Має доньок Вероніку та Стефанію і синів Максима[34] та Лева[35].

Станом на грудень 2025 року син Галущенка Максим понад три роки навчався в одному з найдорожчих приватних коледжів Швейцарії, College Alpin International Beau Solei, де вартість навчання із проживанням становить до $200 тис на рік. За даними журналістів Радіо Свобода, загальна вартість навчання за 4 роки мала скласти $700 тис, що в кілька разів перевищувало офіційні доходи та заощадження родини Галущенка[36].

Нагороди та звання

  • Заслужений юрист України;
  • дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посланника;
  • Орден Данила Галицького[37].

Примітки

  1. ↑ Указ Президента України №-192/2021 від 13.5.2021. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 13 травня 2021.
  2. ↑ Науковиця та експертка у галузі атомної енергетики Ольга Кошарна поділилася деталями біографії ексміністра енергетики Германа Галущенка, які раніше майже не висвітлювались у відкритих джерелах.
  3. ↑ а б в г Біографія міністра енергетики Германа Галущенка. Міністерство енергетики України (укр.). Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
  4. ↑ а б Про призначення Галущенка Г.В. Міністром енергетики України. Верховна Рада України (укр.). Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
  5. ↑ Зеленський змінив склад РНБО. Українська правда (укр.). 13 травня 2021. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 13 травня 2021.
  6. ↑ Юлія, Соболь Марія, Голокоз (8 серпня 2024). Міністр енергетики заперечив інформацію про аварію на Південноукраїнській АЕС. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 13 березня 2025.
  7. ↑ Марія, Соболь (26 липня 2024). У МАГАТЕ підтвердили на Південноукраїнській АЕС зупинився енергоблок. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 13 березня 2025.
  8. ↑ Поіменне голосування про призначення Галущенка Германа Валерійовича на посаду члена Кабінету Міністрів України – Міністра енергетики України.
  9. ↑ Обличчя групи Галущенка. НАШІ ГРОШІ (укр.). Процитовано 31 липня 2024.
  10. ↑ Новий глава Міненерго Герман Галущенко. Кар'єра, завдання, скандали — DSnews.ua. www.dsnews.ua (укр.). 29 квітня 2021. Процитовано 31 липня 2024.
  11. ↑ «Історії про моїх зв’язки з олігархатом — фейк». Що відомо про нового міністра енергетики Германа Галущенка. biz.nv.ua (укр.). Процитовано 31 липня 2024.
  12. ↑ Уся енергетична рать. Як попри гучні корупційні скандали Галущенко збільшує свій вплив на енергетику України. Економічна правда (укр.). Процитовано 7 березня 2025.
  13. ↑ Міжнародні донори закликають відкласти можливе звільнення Кудрицького. Економічна правда (укр.). Процитовано 7 березня 2025.
  14. ↑ Кузьменко, Юлія (1 жовтня 2024). В Україні потрібна децентралізація енергосистеми для наступних зим — FT. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 7 березня 2025.
  15. ↑ Після призначень у НКРЕКП. Шабунін розповів, хто тричі підставляв Зеленського і що не так з обіцяною генерацією. biz.nv.ua (укр.). Процитовано 7 березня 2025.
  16. ↑ Корупція у вугільній сфері: на хабарі у пів мільйона дол. США викрито заступника міністра.
  17. ↑ Заступника міністра енергетики викрили на хабарі у пів мільйона доларів — САП
  18. ↑ Уряд звільнив заступника міністра енергетики Хейла, якого викрили на хабарі
  19. ↑ НАБУ прийшло з обшуками до Міндіча та Галущенка, - джерела. РБК-Украина (укр.). Процитовано 18 листопада 2025.
  20. ↑ НАБУ проводить обшуки у Галущенка. Українська правда (укр.). Процитовано 10 листопада 2025.
  21. ↑ НАБУ проводить операцію з викритя корупції в енергетиці: 1000 годин аудіозаписів.
  22. ↑ Галущенка відсторонено від посади міністра юстиції. РБК-Украина (укр.). Процитовано 12 листопада 2025.
  23. ↑ Галущенка відсторонили від посади міністра юстиції, - Свириденко.
  24. ↑ Указ Президента України від 14 листопада 2025 року № 845/2025 «Про зміни у складі Ради національної безпеки і оборони України адміністрації»
  25. ↑ Після обшуків і скандалу в енергетиці. Рада відправила Галущенка у відставку. РБК-Украина (укр.). Процитовано 21 листопада 2025.
  26. ↑ Галущенка зняли з поїзда «Київ — Варшава»: журналіст розкрив деталі затримання ексміністра. // Автор: Надя Пришляк. 15.02.2026, 13:19
  27. ↑ Ексміністра енергетики Галущенка затримали при спробі виїзду з України – джерело. Українська правда (укр.). Процитовано 15 лютого 2026.
  28. ↑ Зняли з потяга. Ексміністра енергетики Галущенка затримали при спробі виїзду з України. NV (укр.). Процитовано 15 лютого 2026.
  29. ↑ Кава, Наталія (16 лютого 2026). Галущенку повідомили про підозру у справі "Мідас": нові деталі від НАБУ. РБК-Україна (укр.).
  30. ↑ ВАКС залишив Галущенка під вартою. 16.02.2026, 19:45
  31. ↑ Галущенку обрали запобіжний захід у справі "Мідас": що вирішив суд. РБК-Украина (укр.). Процитовано 17 лютого 2026.
  32. ↑ ВАКС обрав запобіжний захід для ексміністра енергетики Германа Галущенка. 17.02.2026, 19:31
  33. ↑ Бізнесвумен і мама трьох: що відомо про дружину Галущенка, який фігурує в плівках НАБУ. 24 Канал (укр.). 14 листопада 2025. Процитовано 8 грудня 2025.
  34. ↑ Син ексміністра Галущенка навчається в одному з найдорожчих коледжів Швейцарії за $200 тис на рік — Схеми. NV (укр.). Процитовано 8 грудня 2025.
  35. ↑ Політаналіз (19 листопада 2025). Галущенко Герман. Політаналіз (укр.). Процитовано 8 грудня 2025.
  36. ↑ Івлєва, Ольга; Толстякова, Кіра (8 грудня 2025). 200 000$ на рік: син Галущенка вчиться в одному з найдорожчих приватних коледжів Швейцарії. Цього немає в декларації – «Схеми». Радіо Свобода (укр.). Процитовано 13 грудня 2025.
  37. ↑ Указ Президента України від 21 грудня 2009 року № 1077/2009 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

Посилання

Декларація

Content available under CC BY-SA 4.0.

Source: Wikipedia.