PL EN DE FR ES IT PT RU JA ZH NL UK TR KO CS SV AR VI FA ID HU RO NO FI

Сліди (документальний фільм)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сліди.
СлідиKnownlyx encyclopedia image
англ. Traces
Жанрдокументальний фільм і докудрама Редагувати інформацію у Вікіданих
РежисерАліса Коваленко
Марися Нікітюк (співрежисерка)
ПродюсерОльга Брегман
Наталія Лібет
СценаристАліса Коваленко
У головних
ролях		Ірина Довгань
Ольга Черняк
Тетяна Василенко
Галина Тищенко
Ніна
Людмила Мимрикова
ОператорАліса Коваленко
КомпозиторВойцех Фрич
МонтажНікон Романченко
Міленія Фідлер
Кінокомпанія2Brave Productions
Message Film
Дистриб'юторARTE France
Тривалість85 хв.
Моваукраїнська
КраїнаУкраїна Україна
Польща Польща
Рік2026
IMDbID 39368581 Редагувати інформацію у Вікіданих

«Слі́ди» (англ. Traces) — українсько-польський документальний фільм 2026 року, створений режисеркою Алісою Коваленко у співрежисерстві з Марисею Нікітюк. Стрічка розповідає історії шести українських жінок, які пережили сексуальне насильство та тортури під час російської агресії проти України з 2014 року[1].

Фільм здобув Приз глядацьких симпатій у секції Panorama Dokumente на 76-му Берлінському міжнародному кінофестивалі, що стало першою перемогою для українського документального кіно в цій програмі за всю історію[2][3].

Синопсис

Стрічка документує воєнні злочини Росії та систематичне використання сексуального насильства як зброї війни в Україні, а також є свідченням опору та стійкості жінок[2]. Через історію Ірини Довгань — колишньої полонянки, яка стала активісткою та очільницею організації SEMA Ukraine — фільм створює колективний портрет травми, водночас відкриваючи простір для надії. Ірина об'єднує інших постраждалих жінок у коло мужності та підтримки, де вони перетворюють свій біль на силу для боротьби за правду та справедливість[4].

Героїні

У фільмі представлені історії шести жінок з різних регіонів України (Донбас, Херсонщина, Київщина), які пережили сексуальне насильство та тортури з 2014 року[1]:

  • Ірина Довгань — колишня економістка, власниця салону краси, яка після полону у 2014 році стала правозахисницею та очільницею організації SEMA Ukraine[5].
  • Ольга Черняк — державна службовиця районної адміністрації[1].
  • Тетяна Василенко та Галина Тищенко — підприємиці[1].
  • Ніна — фермерка[1].
  • Людмила Мефодіївна Мимрикова — колишня вчителька української мови та літератури[1].

Виробництво

Фільм створений у копродукції України та Польщі компаніями 2Brave Productions (продюсерки Ольга Брегман, Наталія Лібет) та Message Film (Польща). Ще на етапі виробництва права на показ стрічки придбав французький мовник ARTE France[6].

Режисерка Аліса Коваленко, яка також є сценаристкою та операторкою-постановницею, особисто пережила сексуальне насильство під час полону на Донбасі у 2014 році, що стало поштовхом до створення фільму[7]. Співрежисеркою виступила Марися Нікітюк.

Монтажем займалися Нікон Романченко та відома польська монтажерка Міленія Фідлер. Музику до фільму написав польський композитор Войцех Фрич[5].

Прем'єра

Світова прем'єра фільму «Сліди» відбулася 16 лютого 2026 року в рамках програми Panorama Dokumente 76-го Берлінського міжнародного кінофестивалю[2]. На прем'єрі були присутні режисерки, продюсерки та шість героїнь стрічки[8].

21 лютого 2026 року фільм здобув Приз глядацьких симпатій (Panorama Audience Award) у категорії документальних фільмів. Переможця було визначено за результатами голосування понад 26 500 глядачів, де стрічка змагалася з 11 іншими документальними фільмами[9][10]. Це перша головна нагорода для українського фільму в секції Panorama за всю історію участі українських стрічок[11].

Продюсерки Ольга Брегман та Наталія Лібет зазначили: «Ця відзнака стала першою перемогою — і особливо цінно, що це саме нагорода аудиторії, визначена голосами глядачів. Вона є ще одним доказом того, що українське кіно знаходить глибокий відгук у міжнародної публіки»[12][13].

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г д е Курінська, Анастасія (13 лютого 2026). Вийшов трейлер українського фільму "Сліди", світова прем'єра якого відбудеться на Берлінале-2026. Суспільне Культура (укр.). Процитовано 23 лютого 2026.
  2. ↑ а б в Батюк, Ірина (21 лютого 2026). Про воєнні злочини РФ: українська документальна стрічка "Сліди" здобула нагороду глядачів на Берлінале. Українська правда. Життя (укр.). Процитовано 23 лютого 2026.
  3. ↑ Українську стрічку «Сліди» визнали найкращою на Берлінале-2026. Insider.ua (укр.). 21 лютого 2026. Процитовано 23 лютого 2026.
  4. ↑ Traces. Berlinale (англ.). Процитовано 23 лютого 2026.
  5. ↑ а б «СЛІДИ»: документальний фільм про боротьбу зі злочинами сексуального насильства російських військових та прагнення до міжнародної справедливості — світова прем’єра на Берлінале. ООН Жінки в Україні (укр.). 3 лютого 2026. Процитовано 23 лютого 2026.
  6. ↑ Український фільм «Сліди» переміг у програмі «Панорама» на Берлінале. Новий Формат (укр.). 21 лютого 2026. Процитовано 23 лютого 2026.
  7. ↑ Константинова, Марина (18 лютого 2026). Берлінале: фільм про сексуальне насильство над українками. Deutsche Welle (укр.). Процитовано 23 лютого 2026.
  8. ↑ Аронова, Вікторія (19 лютого 2026). Українці на Берлінале-2026: прем'єра, ретроспективи, зірки та нагадування про війну. ТиКиїв (укр.). Процитовано 23 лютого 2026.
  9. ↑ Українська документальна стрічка "Сліди" про насилля над жінками в окупації здобула перемогу на Берлінале. DSnews.ua (укр.). 21 лютого 2026. Процитовано 23 лютого 2026.
  10. ↑ Берлінале: фільм Сліди здобув нагороду глядачів. Факти ICTV (укр.). 21 лютого 2026. Процитовано 23 лютого 2026.
  11. ↑ Фільм «Сліди» здобув головну нагороду «Панорами» на Берлінале. ПравдаТУТ (укр.). 21 лютого 2026. Процитовано 23 лютого 2026.
  12. ↑ Український фільм "Сліди" переміг у глядацькому голосуванні на Берлінале. Телеканал "Дім" (укр.). 21 лютого 2026. Процитовано 23 лютого 2026.
  13. ↑ Український документальний фільм «Сліди» переміг в «Панорамі» на Берлінале. Укрінформ (укр.). 21 лютого 2026. Процитовано 23 лютого 2026.

Content available under CC BY-SA 4.0.

Source: Wikipedia.